Я почуватимуся краще

 Уявіть собі, що за останній тиждень ви:

• зробили собі татуювання на дупі,

• дали по морді сусіду,

• зіграли весілля,

• пограбували банк,

• стали донором нирки,

• зробили пластичну операцію,

• пішли до монастиря,

• за три хвилини зжерли величезну піцу або

• стрибнули з дуже високого моста.

Так, багатий на події тиждень у вас видався.

Запитання: Що поєднує усі вищеперелічені події?

Відповідь: Все це ви могли б зробити, щоб відчути себе трохи щасливішим. Правда правда! Насправді питання я вам поставив каверзне, тому що до списку можна було включити взагалі будь-що. Адже саме прагнення відчути себе краще є мотивацією всіх ваших дій, та й усіх дій будь-якої іншої людини також.

Не треба мені вірити на слово. Ідіть запитайте у психологів, а то почитайте Платона, Аристотеля чи Фрейда. Люди постійно сперечаються про сенс життя, але загалом сходяться на думці, що ми робимо те, що робимо, тому що хочемо стати щасливими і залишатися такими надалі.

Ви за три хвилини з'їли цілу піцу і думаєте: «Відчуття чудові, а тепер я хочу відчути себе щасливим». Ви найняли персонального інструктора з фітнесу і цілих півроку харчувалися одним зеленим салатом. Ваша мета: «Я хочу, щоб мені подобалася моя п'ята точка, тому що тоді я буду набагато щасливішою». Кинули пити. Чому? «Якщо кину, краще почуватимуся». І неважливо, пожертвували ви грошей Червоному Хресту або дали в ніс сусідові, мотивація у вас була така: «Я почуватимуся краще, якщо це зроблю».

«Я даю гроші на благодійність, бо хочу допомагати людям», – каже Олена. Звичайно, Олено, але почала б ти робити ці внески, якби це завдавало тобі мук? "Я врізав сусіду, тому що він накинувся на мене з лопатою", - каже Андрій. І правильно зробив, Андрію! Тобі довелося якнайшвидше приймати рішення, і ти подумав: «У найкороткостроковій перспективі я буду дуже щасливий, якщо встигну зламати Олексію ніс, поки він не огрів мене садово-городнім інвентарем».

Різні люди роблять різні вчинки, але мета в них усіх одна і та ж: якщо я це зроблю, то краще почуватимуся.

Щоб догодити батькові, ви чотири роки навчалися на бухгалтера і тепер кажіть собі: «Я робив це заради його щастя». Ні, все негаразд. Ви робили це тому, що почували себе краще, роблячи те, чого він хоче, ніж намагаючись робити те, чого хотілося вам.

Жертвуючи собою заради дітей, влаштовуючи весілля або проходячи через розлучення, роблячи собі татуювання чи надягаючи чернечу рясу, ви робите все це з однією-єдиною вищою метою. Навіть стрибок із дуже високого мосту – це теж спроба відчути себе краще. «Мертвим я буду набагато щасливішим, ніж живим».